Трошки астрофотографії. Нептун, Уран, комета і галактики.

Настав час похизуватися деякими знімками, котрі я встиг зробити на стику 2021 та 2022 років.

Я почав освоювати нову техніку, тому вирішив звернутися до об’єктів, які раніше не фотографував. На жаль, новенький Nikon Coolpix P1000 виявився непристосованими для таких зйомок, оскільки має абсолютно ідіотські обмеження на знімки з тривалою витримкою. Тому, довелося повернутися до мого старенького Canon SX520HS, котрий завдяки модифікації прошивки нині здатен на будь-які комбінації тривалості витримки.

Отже. 26 грудня минулого року. Перші проби. Націлююся на Нептун, який раніше точно не знімав. Фото вийшло дещо змазаним, але тим не менше, можна щось розібрати.

Отже, як бачимо, схоже що Нептун зловити вдалося. А крім того – є підозра, що вдалося зробити знімок комети Чурюмова-Герасименко. Так, тієї самої, яку досліджував апарат “Розетта”. Наразі комета знаходиться на відстані понад 1 астрономічну одиницю від Землі, і є досить тьмяною (зоряна величина поряка 12). Тому в принципі, зняти її можливо. Втім, мене дещо турбує різниця між розрахованим положенням і об’єктом, що на фото. Але поряд більше нічого такої яскравості немає, тому будемо вважати, що це таки комета.

Наступний шанс зробити фото видався лише 7 січня. Я вже трохи врахував свої помилки, і такої мазанини вдалося уникнути.

Першим об’єктом знову став Нептун. Комета вже віддалилася від нього і відповідної точки на знімках вже не було (що знову ж таки переконує мене, що я не помилився).

Натхненний вдачею, пробую упіймати Уран. Його я раніше вже фотографував, але лише в парі з Марсом. Інакше – не вдавалося, він досить тьмяний. На жаль. трошки збився з наведенням, і планета вийшла не по центру зображення.

А далі – переключився на складніші об’єкти.

Найближча до нас велика галактика, відстань всього лише 2,52 мільйони світлових років, і щосекунди на 300 кілометрів зменшується. Очікується, що Чумацький шлях зіткнеться з нею десь за 3-4 мільярди років, і можливо, зіллється в одну галактику. Туманна пляма справа – галактика М110. Зліва – М32, карликова галактика, яку я і спробував відзняти далі, втім трошки промахнувся з наведенням.

І останнім об’єктом спостережень того дня мало стати розсіяне скупчення М103 в сузір’ї Кассіопеї. Це дуже мальовничий об’єкт знаходиться за вісім тисяч світлових років від нас. На жаль, трохи збилося наведення і він теж втрапив лише на край фото. Тому скупчення лише справа трохи нижче центру.

Тепер треба попрацювати над чіткістю зображень і наведенням (щоб цікаві об’єкти потраляли точнісінько в центр кадру).