Комета C/2023 P1 Nishimura
Стаття оновлена 4 вересня – додав знімки, зроблені 30 і 31 серпня.
Два тижні тому японський астроном Хідео Нішімура (Нісімура?) фотографував досвітнє небо, і натрапив на відносно яскраву комету, яка втім ховалася за сяйвом сонця. Звістка про нове відкриття досить швидко розлетілася світом. Спочатку вважалося, що комета простує дуже витягнутою орбітою, близькою до міжзоряної – були версії, що це небесне тіло прибуло від іншої зірки, і пролетівши, може нас покинути назавжди. Пізніше, зі збільшенням кількості спостережень, була висунута звичайніша версія – що комета все-таки належить Сонячній системі, але тим не менше, орбіта дуже витягнута, з апоцентром у хмарі Оорта, і один оберт займає десятки чи й сотні тисяч років. Втім, на зараз, НАСА розрахували, що орбіта відносно “швидка” – тривалість одного оберту лише кілька сотень років.
Іншою причиною, чому комета наробила стільки шуму є очікувана яскравість. За попередніми підрахунками, у вересні, коли комета буде найближче до Землі, її видима зоряна величина сягне +2, що можна порівняти з Марсом чи Сатурном, коли вони перебувають на мінімумі яскравості. Спочатку, коли орбіта комети була ще не обчислена, інтриги додавало і те, що вона могла летіти дуже здалеку. Тобто, тисячами років вона прямувала через космос, збираючи на себе пилинки і молекули газу, і зараз, наблизившись до Сонця вона могла б або красиво і повільно все це розтопити, залишивши по собі яскравий здоровецький хвіст або ж вибухнути від усього газу, який нагрівся від сонця, і розпорошитися в міжпланетному просторі.
Нині ж, оскільки орбіта вже вирахувана, і вона не така екстремальна, комета вважається більш спокійною. Тобто, супервибухи не очікуються, але високі шанси, що вона пролетить повз Сонце неушкодженою. Нині вона все ще летить до Сонця, і наблизиться до нього лише 17 вересня. Побачити її можна поки у ранковому небі, трохи більше, ніж за годину до сходу Сонця. Для цього потрібна серйозна оптика, або ж фотоапарат, здатний знімати з великою витримкою. Сьогодні і завтра знайти комету можна, орієнтуючись на яскраві зорі Кастор і Поллукс в сузір’ї Близнюків.
Щодо видимості – зараз вона все ще досить високо підіймається над обрієм на світанку, втім починаючи з 26 серпня буде щоранку видна все нижче й нижче, аж доки близько 12 вересня не зійде разом із Сонцем, перебуваючи в цей момент ще й найближче до Землі.
А далі – цікаво.
11 вересня очікується що комета сягне порогу яскравості, необхідного для сприйняття неозброєним оком. Тому, можна спробувати спостерігати.
Після 12 вересня вона вже не показуватиметься на світанку, а навпаки – лише на заході Сонця.
Увечері 14 вересня вона візуально опиниться дуже близько до зірки Денебола – другої найяскравішої у сузір’ї Лева. Втім, Сонце теж ще недалеко сховається за горизонт, тому потрібно буде постаратися, щоб побачити цю пару.
17 вересня комета пройде найближче до Сонця, і буде найбільш яскравою, втім швидше за все її не можна буде побачити через сліпучі промені Сонця. Після чого мандрівниця швидко почне тьмяніти і віддалятися від нас, щоб повернутися за кількасот років.
Коли я вперше почув про комету (і вона з деякою ймовірністю вважалася міжзоряним об’єктом) я вирішив перестрахуватися, і зробити декілька знімків на пам’ять, адже як я вже згадував, була ймовірність, що вона зруйнується навіть не долетівши до Сонця і не досягнувши максимальної яскравості. Ось що у мене вийшло (тьмяна розмита кулька по центру фото – це комета):
Оновлено: додав знімки, які зробив на світанку 25 серпня. У комети вже почав вимальовуватися хвіст. Якщо придивитися, видно що він витягується вправо вгору від центра комети.
