Астрономічні цікавинки жовтня 2024
Жовтень цього року можна сміливо назвати місяцем комет. Так, не однієї, а саме декількох. Хоча головною родзинкою стане C/2023 A3 (Цзицзіньшань-ATLAS), крім неї буде ще й C/2024 S1 (ATLAS), відкрита лише п’ять днів тому, двадцять сьомого вересня. Власне, вона й стала причиною затримки цієї статті – я чекав доки параметри орбіти стануть більш-менш зрозумілими, щоб можна було мати хоча б загальне уявлення про те, чого від неї очікувати.
Отже, почнімо С/2023 А3, яка обіцяє бути головною принадою зоряного неба у жовтні. На жаль, погода поки не дозволяла мені зняти її відтоді, як вона виринула з-за Сонця, тому свіжих знімків поки немає. Але спостерігачі з усього світу вже повідомляють про те, що вона видима для неозброєного ока, особливо південніше, де вона встигає вище підійнятися над обрієм до того, як зійде Сонце. Нині вона ще видима на світанку, але щодня умови для спостереження все гірші. Орієнтовно з 10 жовтня вже можна буде намагатися побачити її на заході після того, як Сонце сяде, але видимість ще буде поганою. 12 жовтня комета пройде найближче до Землі – на відстані 0.47 астрономічної одиниці, і цього ж вечора можна буде намагатися спостерігати її, адже на момент заходу Сонця вона буде на висоті понад 5 градусів над обрієм. Це видовище буде виглядати приблизно ось так:
Варто зазначити, що поки що Stellarium дещо перебільшує видимість комети, тому в реальності вона буде тьмянішою. Загалом, чим ближче до кінця жовтня, тим вище вона буде над обрієм, але і тим більше потьмяніє. А ще, варто відзначити, що 15 жовтня поряд з нею буде комета Ольберса. Досить рідкісне видовище.
Отже, почався цей місяць з комети. Далі – поговоримо про… Місяць! Цей природний супутник Землі також відзначиться кількома цікавими моментами.
14 жовтня близько 22 години можна буде побачити Місяць і Сатурн на відстані менше ніж півградуса одне від одного.
19 жовтня приблизно о тій же порі поряд будуть Місяць і Плеяди. Втім, це вже буде майже повня, тому Плеяди будуть досить тьмяними порівняно з яскравим супутником Землі.
І нарешті ще за два дні, 21 жовтня очікується пік метеорного потоку Оріоніди. Він не буде дуже активним, всього лиш порядка 20 метеорів на годину, і на жаль, можна буде побачити лише найяскравіші з них, через те, що яскраве світло Місяця ховатиме за собою решту.
І тепер – до ще однієї комети, яку я анонсував на початку запису. Буквально до вчорашнього дня вона була відома під тимчасовим позначенням A11bP7I, але нині вже отримала постійне ім’я C/2024 S1 (ATLAS). З високою імовірністю вона належить до сімейства присонячних комет Крейца. Це сімейство утворилося з комети, яка проходила повз Сонце у XI – XII століттях, і розламалася на дрібніші шматки, які “розтягнулися” по орбіті і нині знову повертаються, щоб їх побачило людство. Присонячними ці комети називають тому, що вони проходять неймовірно близько до Сонця, на відстань меншу, ніж дистанція від Землі до Місяця. Неймовірний жар призводить до швидкого танення цих комет, часто знищуючи їх, але у випадку, якщо комета виживає – даючи змогу насолодитися яскравим небесним тілом з пишним хвостом, як от у C/1965 S1 (Ікейя-Секі) або C/2011 W3 (Лавджоя). Одним з “мінусів” цієї родини для спостерігачів з України є те, що комети значно краще видно в південній півкулі – вони прибувають з півдня і відлітають на південь за досить витягнутою траєкторією, показуючись на півночі дуже низько над обрієм в темну пору доби.
Повертаючись до C/2024 S1 (ATLAS) – на даний момент параметри орбіти все ще уточнюються, тому в найближчі тиждень-два інформація, описана нижче може застаріти. За даними з сайту Гідеона ван Буйтенена, пік яскравості очікується під час наближення до Сонця, 28 жовтня. Зоряна величина складатиме -8.7, що більше ніж у будь-якого видимого небесного тіла, крім Місяця та Сонця. Проблемою буде те, що комета в цей час буде дуже близько до нашого світила.
Я завантажив параметри орбіти в Stellarium, і поки що ось така складається картина:
Наразі комету можна спостерігати на світанку невисоко на південному сході. Втім, вона ще тьмяна, і доступна лише в досить потужні оптичні прилади. Щоранку вона буде наближатися до Сонця, аж доки не стане недоступною для аматорської оптики десь між 10 та 15 жовтня. Приблизно з 25 жовтня вона сходитиме над обрієм майже одночасно з Сонцем, а 28 – пробуде поблизу нього увесь день, набувши максимальної яскравості (але про якісь спостереження в цей час говорити складно). І вже з 29 жовтня вона почне сходити на кілька хвилин раніше Сонця, поступово віддаляючись на південь, і швидко тьмяніючи. Якщо вона вціліє, то в ці дні можна буде спробувати спостерігати на світанку хвіст комети. Ядро швидше за все ховатиметься за небокраєм, і коли сходитиме Сонце, небо буде вже занадто яскравим, щоб спостерігати комету.
Загалом, для північної півкулі виглядає як важкодоступний для спостережень об’єкт, який для більшості людей буде помітним лише за фантастичного збігу обставин, а саме, якщо комета переживе перигелій, залишившись цілою, а також якщо викиду часток вистачить на те, щоб сформувати помітний хвіст, який і буде видно над обрієм вранці після зближення з Сонцем. Але загалом, як говорив канадський астроном Девід Говард Леві: “Комети, як коти – мають хвоста, і поводяться як їм заманеться”. Можливо, все станеться найкращим чином.
І наостанок. Вранці 2 жовтня, коли я вже писав цю статтю, прийшла раптова новина про потужний сонячний спалах – X7.1. Поки що цей спалах другий за потужністю у цьому сонячному циклі, його перевершує лише травневий, який сягнув потужності X8.7. На момент публікації невідомо, наскільки багато часточок Сонця прихопив цей спалах, тому варто стежити за новинами. Може статися, що їх достатньо, щоб влаштувати за кілька днів яскраве полярне сяйво, подібне тому, яке ми мали нагоду бачити навесні.
Ось так цікаво виходить. У жовтні буде небагато подій, які можна було б передбачити заздалегідь. Натомість, комета відкрита менше двох років тому, комета відкрита менше тижня тому, і вранішній сонячний спалах спричиняють найбільшу інтригу. Залишається сподіватися на сприятливу погоду.
