Комета C/2023 A3 (Цзицзіньшань–ATLAS) у жовтні
Оновлено 13 жовтня: Додані нові знімки
Я вже неодноразово писав про цю комету. Раніше, мені вдалося впіймати її в травні та червні. Після того вона зникла за Сонцем на певний час, щоб на кілька днів повернутися у вересні, будучи видимою на світанку. Я сподівався, що мені вдасться впіймати її в цей час, але погода внесла свої корективи. Близько двох тижнів хмарність переслідувала мене. І навіть якщо небо було чисте вночі, на світанку обов’язково смуга хмар перекривала схід, ховаючи комету аж до того моменту, коли зійде Сонце. Не пощастило. Залишилося сподіватися на побачення з нею у жовтні. Як я, власне, і зазначав у тому дописі, орієнтовно з 10 жовтня вже можна було намагатися побачити її на заході після того, як Сонце сяде, але видимість ще була поганою. 12 жовтня комета пройшла найближче до Землі – на відстані 0.47 астрономічної одиниці, і цього ж вечора можна було б намагатися спостерігати її, адже на момент заходу Сонця вона буде на висоті понад 5 градусів над обрієм.
Отож, 10 жовтня я намагався її спостерігати, але не вийшло. 11 жовтня підвела погода. Але 12 жовтня увечері я спробував ще раз, і попри хмари, які бродили небокраєм, мені таки вдалося! Ось що я побачив:
Камера, спрямована в те місце, де мала бути комета, “побачила” її вже десь за півгодини після заходу Сонця. Можливо, її вдалося б побачити і раніше, але заважали смуги хмар. Через оптику комета виглядала яскравою кошлатою “зіркою” поблизу якої вгадувався хвіст. Одиночний знімок виглядав ось так:
Пізніше я взяв декілька знімків і “зібрав” їх, щоб спробувати витягнути більше деталей. Вийшло ось таке видовище:
Хвіст дещо помітніший на фото, але тим не менше, комета все ще не була видимою неозброєному оку. Втім, кут між С/2023 А3 та Сонцем швидко збільшується, і хоча вона поступово тьмяніє, завдяки тому, що Сонце не приглушуватиме її сяйво, зовсім скоро вона буде помітною для неозброєного ока. Я гадаю, 13 жовтня вона все ще буде об’єктом, доступним в першу чергу для спостерігачів з оптичними приладами (телескопи, біноклі, фотоапарати з довгофокусними об’єктивами), а вже 14-15 жовтня (якщо не завадить погода), варто спробувати пошукати її в небі, приблизно через півгодини після заходу Сонця. Загалом, чим ближче до кінця жовтня, тим вище вона буде над обрієм, але і тим більше потьмяніє. А ще, варто відзначити, що 15 жовтня поряд з нею буде комета Ольберса. Досить рідкісне видовище.
Дуже тішуся, що вдалося нарешті впіймати невеликий проблиск між хмар, і побачити комету. Знімав її двома фотокамерами, і зроблені знімки дозволили зробити невеликий таймлапс. Ось він:
Поки що сподіваюся на те, що погода в жовтні сприятиме, і мені вдасться зробити ще декілька фотосесій. Цей допис буде оновлюватися, і всі подальші знімки планую додавати сюди ж.
Оновлено 13 жовтня:
Цього вечора погода була геть несприятливою, тому “ловити” комету довелося у вузеньку щілину між хмар. Вийшло зо два десятки ось таких фото:
Спробував опрацювати ці знімки – вийшло дещо краще:
Одразу за яскравим ядром можна помітити смугу тіні в хвості, спричинену потоками пилу, які частково перекривають сонячне світло.