Астрономічні цікавинки, зняті в січні 2025
Коли я готував перелік цікавинок, котрі можна побачити в небі в січні цього року, я додав опитування до посту, щоб дізнатися, як краще викладати результати спостережень.
Відповідей було небагато, але більшість висловилася за те, щоб підсумувати все в одному дописі, що я зараз і роблю.
Я планував його викласти десь у середині лютого, але цей місяць виявився занадто жорстоким, і добряче вибив мене з колії. Санкції проти Порошенка(керівника фонду, котрий було визнано найбільшим приватним інвестором ЗСУ), які вже шкодять постачанню корисного майна до армії, маячня Трампа і його команди, і ще купа дрібніших приводів залишили мене майже без сил на ведення блогу. Втім, зараз таки дещо зібрався з силами, і ось результат.
3 січня увечері вдалося зняти Місяць і Венеру. Вони були не дуже близько одне від одного, та видовище вражало.
4 січня – Земля в перигелії. В цей день Сонце візуально виглядало найбільшим. Фото нижче зроблене за п’ять хвилин до перигелію крізь невелику шпарину в хмарах та снігопад (тому знімок виглядає дещо “зернистим”.
Того ж дня увечері Місяць закрив Сатурн. Мені пощастило, що під час процесу покриття (або як його ще називають – окультації) хмари трималися подалі від тієї ділянки неба. Втім, уже через півгодини після того, як все закінчилося, небо таки затягнуло.
5 січня увечері Місяць пройшов поряд з Нептуном. Довелося використати всі можливі засоби, щоб підвищити чутливість камери. Втім, Нептун все ще виглядав ледь помітною цяткою, в той час як Місяць засліплював фотоапарат своїм сяйвом.
12 січня – Марс опинився найближче до Землі. Таке трапляється раз на два роки, на відміну від інших планет. Скористався нагодою і зняв декілька фото, які потім “зібрав” у одне деталізоване за допомогою програми AutoStakkert!, і результат мене приємно здивував. Можна побачити навіть північну полярну шапку, а під ним найбіль помітний регіон подібний на Arabia Terra.
Вранці 14 січня Місяць і Марс знаходилися на відстані менше градуса дуги. Оскільки це майже збіглося зі зближенням Марса, пропустити таке видовище було б злочином. Були побоювання, що хмари не дадуть побачити це шоу, але мені пощастило. Якраз в час найкращої позиції вони дещо розійшлися, а вже за кілька хвилин повністю сховали обидва небесні тіла.
18 січня відбулося зближення Венери та Сатурна. Обидві планети були досить невисоко у вечірньому небі, тож знімати довелося крізь потужну товщу атмосфери. Планети виглядали дещо розмитими, але на жаль, не було жодної можливості піднятися помітно вище, щоб покращити фото. Кільця Сатурна вже були ледве видимі, оскільки вони “лежать” під гострим кутом до Землі.
На останньому фото Сатурн зліва знизу, Венера – справа зверху. Можна побачити, що вона має форму диска, тому що фото знімалося з великою витримкою, щоб Сатурн був добре помітний, і ділянка знімка, де знаходиться Венера просто пересвічена.
Загалом січень був досить вдалим в плані спостережень. Єдине що не вдалося “спіймати” через несприятливу погоду – комета C/2024 G3 (ATLAS). В потрібний час небо було затягнуте хмарами. Я намагався зробити знімки в менш сприятливий час, але яскраве небо просто заглушило комету своїм сяйвом. Втім, коли знайду час на обробку, можливо вдастья щось “витягнути”, але шансів на це мало.
