3d-друк для ЗСУ у березні 2025. Проміжний звіт.
Останній день березня, а це значить, що слід розповісти про те, що було зроблено для підтримки ЗСУ в цьому місяці.
Загалом, з моменту публікації попереднього звіту було зроблено наступне:
- виконано 2 замовлення
- надруковано 336 деталей
- на це використано близько 6,1 кг пластику PLA
- загальна вартість деталей, якби вони друкувалися за комерційними цінами (для оцінки беру вартість друку звідси (пластик PLA, товщина шару 0,3 мм)) склала б щонайменше 18 300 грн.
Всього, за увесь час моєї діяльності як друкаря-волонтера, обсяги виконаних задач такі:
- виконано 42 замовлення
- надруковано 2 302 деталі
- на це використано близько 65 кг пластику PLA
- загальна вартість деталей, якби вони друкувалися за комерційними цінами (для оцінки беру вартість друку звідси) склала б щонайменше 195 000 грн.
- все це було надане на потреби ЗСУ безкоштовно. Навіть доставку Новою Поштою я оплатив власним коштом.
З досягнень, якими я пишаюся у цьому місяці – я дістався до відмітки в 65 кг виробів і перетнув межу в 2000 деталей. В першу чергу, завдяки тому, що одне замовлення включало в себе багацько невеличких деталей – аж 264 штуки. Це, до речі, мій рекорд за кількістю деталей. І це замовлення дещо вплинуло на темпи виготовлення, адже друкуючи малі деталі, принтер не може так швидко рухатися, як на великих, де багато прямих або плавних поворотів. Тому виготовлення цього замовлення затягнулося дещо більше, ніж я планував.
Також, радий бачити, що мій товариш, якого я запросив, уже надрукував 24.5 кг. Це його особисте досягнення, але мені теж приємно бачити прогрес.
Також, можна помітити, що на жаль, загальний об’єм виробництва дещо зменшився, порівняно з лютим. Це було спричинене “повільним” замовленням, про яке я писав, а також пригодою, яка трапилася зі мною вперше.
Одного дня, залишивши принтер без уваги і повернувшись за годинку, я побачив, що деталь дивно деформована. Один край прямої “труби” почав ніби загортатися всередину.
Складалося таке враження, що волокно за якоюсь дивною системою то натягувалося, і його подача блокувалася, то ослаблювалося, і принтер продовжував працювати, як потрібно. Раніше я з таким не стикався, тому списав усе на забите сопло. Тим більше, що принтер “клацав”, як це зазвичай буває, коли пластик не може проходити вільно. В таких випадках екструдер намагається проштовхнути волокно, воно стискається, ніби пружина, а тоді різко випрямляється, видаючи цей звук.
Витративши чимало часу на розбір принтера і замінивши сопло, я зітхнув з полегшенням, оскільки наступна деталь вийшла нормальною. Але після неї знову виліз подібний брак. Довелося сісти біля принтера, і уважно дивитися на кожен вузол, де могла виникати проблема. І джерело таки знайшлося.
Проблема була у підшипнику напрямного ролика, котрий притискає волокно до зубчатого колеса мотора подачі пластику. він зносився, і ролик час від часу перекошувався, закусуючи волокно, і не даючи йому вільно проходити. Пластик натягувався, і замість того, щоб плавно слідувати за рухом сопла по дузі, утворював “міст” аж до точки, де ролик нарешті відпускав його.
Найгірше було в тому, що це була субота. Пошук запчастин зайняв більше одного дня, тому частину суботи і всю неділю – найпродуктивніші для мене дні тижня, коли я можу друкувати до 20 годин на добу – принтер не працював. Отримати потрібну запчастину вдалося аж у вівторок.
На знімку можна побачити, що полімерна втулка, яка забезпечувала плавне обертання ролика на осі, зносилася, і він теліпався з боку в бік. І ось тут я можу вперше впевнено сказати, що ця несправність трапилася через фізичний знос принтера. Несправності, які траплялися раніше, можна було списати на неправильне поводження з принтером але ось це -уже ознака, про яку так не скажеш, і питання заміни обладнання на нове і більш якісне постає ще гостріше.
Проблемою є лише фінанси. Якісний потужний принтер коштує від двох тисяч євро. Я звик обходитися своїми силами, оскільки розумію, що зараз в першу чергу кошти потрібно жертвувати на підтримку ЗСУ. Хоча березень таки підштовхує мене до зміни переконань. Все тому, що дуже дивно бачити, як люди цілком серйозно радісно донатять “на ядерку” людині, яка до розробки ядерної зброї не має жодного стосунку. На цей збір люди закинули десь близько 27 мільйонів гривень. Це понад 600 000 євро. Принтер, про який я мрію коштує близько 4000 євро, тобто в 150 разів менше. Спробувати відкрити збір? Питання риторичне, адже навряд чи люди так охоче жертвуватимуть на щось реалістичне. Вони люблять, коли їм рекламують красиві фантазії.
На цій сумній ноті закінчу звіт про події березня.
Все, що я писав раніше про мою діяльність можна знайти за тегом “Друкармія“.
Традиційно нагадую, що якщо ви військовий або маєте виробництво, яке працює на ЗСУ – в Друкармії для вас можуть виготовити необхідні деталі безкоштовно. Каталог Друкармії величезний, і завжди знайдеться потрібне рішення. Деталі можуть бути з різних видів пластику, обов’язково знайдеться той, який найбільше підходить для ваших задач. Зареєструватися, щоб отримати доступ до каталогу Друкармії, можна за цим посиланням.
Також, можете зареєструватися, якщо ви друкар, хочете навчитися друкувати, або ж просто пожертвувати кошти, які підуть на покупку пластику для тих, хто має принтери, але не має змоги закуповувати витратні матеріали.
Залишу ще й свій особистий QR-код для реєстрації:
Долучайтеся, щоб разом допомагати Збройним Силам України
