Перейти до вмісту

AntSergiy.tech

Трішки про авіацію, космос і все інше.

Астрономічні цікавинки лютого 2026

5 Лютого, 2026
Автор Антонюк Сергій В Астрономія

Астрономічні цікавинки лютого 2026

Сиджу ось і пишу цей текст уночі, бо вдень не дають працювати відключення енергії…

Почати опис астрономічних цікавинок варто з Сонця. Наприкінці січня на ньому з’явилася досить неочікувана група плям, яка отримала номер 4366 (на знімках – найпомітніша група плям у лівій верхній частині диска). На знімках нижче можна побачити, як група плям з’являється на майже чистому диску й досить швидко зростає.

Ця група плям відзначилася вражаючою активністю. З 30 січня по 4 лютого включно відбулося десятки спалахів, з них — п’ять X-класу (від X1.04 до X8.3).

Як не дивно, викиди корональної маси були відносно слабкими, і хоча до нас уже долетіли частки з перших викидів, вони не викликали масштабної геомагнітної бурі.

Але все може трапитися. Якщо найближчими днями станеться потужний викид, то за кілька днів опісля можемо розраховувати на гарне полярне сяйво.

На фото нижче – еволюція плями з 30 січня по 3 лютого. Кілька знімків крупним планом мають синій кружечок, що показує, як виглядала б Земля в цьому ж масштабі.

Диск Сонця 30 січня з майже однорідною поверхнею. Сонячні плями практично відсутні - початок появи активного регіону.
30 січня
Сонячний диск 31 січня: у лівій верхній частині з’являється невелика група темних плям - зародження активного регіону 4366.
31 січня
Сонце 1 лютого: група сонячних плям у лівій верхній частині диска помітно зросла й стала більш структурованою.
1 лютого
Крупний план лівої верхньої частини сонячного диска з активним регіоном 4366. Синій кружечок показує розмір Землі в тому ж масштабі для порівняння.
1 лютого – крупним планом
Диск Сонця майже повністю чистий, світло-сірий на чорному фоні космосу. У верхній лівій частині диска видно невелику, але помітну групу темних сонячних плям — це група №4366. Окремі плями виглядають як дрібні чорні точки, згруповані разом, решта поверхні Сонця однорідна.
2 лютого
Збільшений фрагмент поверхні Сонця з групою плям №4366. У верхній частині зображення видно скупчення темних плям різного розміру: одна більша пляма з чіткою темною серцевиною та кілька менших навколо неї. Поверхня Сонця має рівний світло-сірий колір, без інших великих структур.
2 лютого – крупним планом
Повний диск Сонця на чорному фоні. Група плям №4366 добре помітна у верхній лівій частині диска і виглядає значно більшою та складнішою, ніж раніше: кілька великих темних плям оточені багатьма дрібнішими. В інших частинах диска видно лише поодинокі дрібні плями або їх зовсім немає.
3 лютого
Збільшене зображення активної області Сонця з групою плям №4366. Основна пляма має темну центральну частину й світлішу облямівку, поряд розташовано багато дрібних плям, що утворюють витягнуту структуру. Поруч із групою видно синій кружечок — він показує розмір Землі в тому самому масштабі для порівняння.
3 лютого – крупним планом

Але сонячні спалахи – це не дуже передбачувані події. Тому далі поговоримо про більш прогнозовані явища.


12 лютого приблизно з 21 до 22:30 можна буде побачити водночас дві тіні від супутників Юпітера – Європи та Каллісто (тут і далі ілюстрації — знімки екрана з програми Stellarium).

Скріншот із програми Stellarium. У центрі зображення — Юпітер, велика смугаста планета світло-коричневого та білого кольорів на чорному тлі неба з координатною сіткою. На диску Юпітера видно одну темну круглу пляму — тінь від супутника Європа. Праворуч від планети розташовані яскраві точки-супутники, підписані як Європа та Каллісто. Ліворуч від зображення — текстова панель з астрономічними параметрами Юпітера.
Початок транзиту тіней.
Скріншот із програми Stellarium, що показує Юпітер пізніше того ж вечора. У центрі — диск Юпітера з характерними світлими й темними хмарними смугами. На поверхні планети одночасно видно дві темні круглі плями — це тіні від супутників Європа та Каллісто, розташовані на різних широтах диска. Праворуч від Юпітера видно самі супутники як яскраві точки з підписами. Чорне тло неба перетяте тонкою зеленою координатною сіткою.
Кінець транзиту тіней.

19 лютого Меркурій перебуватиме в східній елонгації. Це найбільш вдалий час, щоб спостерігати його після заходу Сонця, адже він буде візуально далеко від світила, тож його буде найлегше “впіймати”.

Також цього вечора неподалік від нього будуть Сатурн, Нептун, Місяць і Венера. Але побачити їх неозброєним оком буде важко, оскільки Венера зайде за обрій дуже рано, Місяць буде тонким серпиком, а Сатурн майже губитиметься в променях Сонця (не кажучи вже про Нептун).

Скріншот із програми Stellarium, що показує вечірнє небо одразу після заходу Сонця. Внизу кадру — темний горизонт, над яким небо має теплий жовто-помаранчевий колір сутінків, що темнішає вгору. Низько над горизонтом праворуч видно яскраву Венеру. Трохи вище й лівіше розташований Меркурій — менш яскрава точка, підписана назвою. Вище над ними видно тонкий серп Місяця, а ще вище — слабку точку Сатурна. Об’єкти розміщені близько один до одного на небі, але більшість із них перебуває низько над горизонтом і тоне у світлі сутінок. Зображення перетяте координатною сіткою, ліворуч показана інформаційна панель із параметрами Меркурія.

20 лютого після заходу Сонця візуально поряд розташуються Сатурн і Нептун. Подібне вже траплялося у 2025 році, і цього разу їх взаємне розташування буде дещо менш зручним. Але якщо ви пропустили минулу нагоду, можна спробувати подивитися зараз.

Скріншот із програми Stellarium, що показує ділянку вечірнього неба після заходу Сонця. У нижній центральній частині зображення розташований Сатурн — яскрава жовтувата точка з підписом. Поруч із ним видно кілька слабких зір і невеликих об’єктів. Значно вище та правіше від Сатурна позначено Нептун — дуже тьмяну блакитнувату точку, майже непомітну на тлі темно-синього неба. Усе зображення перетяте координатною сіткою, ліворуч показана інформаційна панель із даними про Сатурн. Об’єкти розташовані відносно близько один до одного на небі, але для спостереження Нептуна потрібні оптичні прилади.

25 лютого близько 19:20 Місяць пройде повз зорю Ельнатх. Це досить яскрава зоря, і зближення має бути добре видимим неозброєним оком.

Скріншот із програми Stellarium. У правій нижній частині зображення видно Місяць у фазі зростаючого серпа: освітлена права половина диска яскрава й рельєфна, ліва частина перебуває в тіні. Вище й трохи лівіше від Місяця розташована яскрава зоря Ельнатх, позначена підписом. Обидва об’єкти знаходяться близько один до одного на нічному небі. Тло темне, з координатною сіткою та інформаційною панеллю ліворуч.

28 лютого близько 22:20 Місяць пройде повз зоряне скупчення Вулик (Ясла). На жаль, Місяць буде майже уповні й своїм сяйвом сховає навіть найяскравіші зорі цього скупчення.

Скріншот із програми Stellarium. У верхній правій частині зображення видно майже повний Місяць — яскравий круглий диск із добре помітними темними ділянками на поверхні. Нижче й лівіше від Місяця позначене зоряне скупчення Вулик (Ясла), але його зорі майже не видно через сильне місячне сяйво. Тло неба темне, перетяте координатною сіткою; ліворуч розташована інформаційна панель із даними про зорю Мелеф.

На цьому все. Лютий не буде дуже насиченим астрономічними подіями. Але, мабуть, це і на краще – зимова погода не буде дуже сприятливою для спостережень.

астрономія Венера Меркурій Місяць Нептун планети Сатурн Сонце Юпітер
Автор:

Антонюк Сергій

Переглянути усі записи

Пошук

Нещодавні дописи

  • 3D-друк для ЗСУ в червні 2026. Проміжний звіт.
  • Астрономічні цікавинки липня 2026
  • Астрономічні цікавинки червня 2026
  • 3D-друк для ЗСУ в травні 2026. Проміжний звіт.
  • Астрономічні цікавинки травня 2026

Архів

  • Липень 2026
  • Червень 2026
  • Травень 2026
  • Квітень 2026
  • Березень 2026
  • Лютий 2026
  • Січень 2026
  • Грудень 2025
  • Листопад 2025
  • Жовтень 2025
  • Вересень 2025
  • Серпень 2025
  • Липень 2025
  • Червень 2025
  • Травень 2025
  • Квітень 2025
  • Березень 2025
  • Лютий 2025
  • Січень 2025
  • Грудень 2024
  • Листопад 2024
  • Жовтень 2024
  • Вересень 2024
  • Серпень 2024
  • Липень 2024
  • Червень 2024
  • Травень 2024
  • Квітень 2024
  • Березень 2024
  • Лютий 2024
  • Січень 2024
  • Грудень 2023
  • Листопад 2023
  • Жовтень 2023
  • Вересень 2023
  • Серпень 2023
  • Липень 2023
  • Червень 2023
  • Травень 2023
  • Квітень 2023
  • Березень 2023
  • Лютий 2023
  • Січень 2023
  • Грудень 2022
  • Листопад 2022
  • Жовтень 2022
  • Вересень 2022
  • Серпень 2022
  • Липень 2022
  • Червень 2022
  • Травень 2022
  • Березень 2022
  • Лютий 2022
  • Січень 2022
  • Травень 2019
  • Березень 2019

3D друк Венера Вперше! Врятовано з Facebook ДрукАрмія Марс Меркурій Місяць Нептун Плеяди (Стожари) Сатурн Сонце Уран Юпітер авіація над головою астрономія благодійність комета метеор планети

  • Bluesky
  • Facebook
  • YouTube
  • Twitter
  • Flickr

Нещодавні записи

  • 3D-друк для ЗСУ в червні 2026. Проміжний звіт.
  • Астрономічні цікавинки липня 2026
  • Астрономічні цікавинки червня 2026
  • 3D-друк для ЗСУ в травні 2026. Проміжний звіт.
  • Астрономічні цікавинки травня 2026

Категорії

  • 3D друк (32)
  • Авіація над головою (21)
  • Астрономія (96)
  • Космічні апарати (13)
  • Подорожі (10)
  • Різне (36)

© 2022-2026 AntSergiy.tech