Астрономічні цікавинки, зняті у вересні 2025
Вересень був досить насиченим, хоч і не все вдалося зняти через примхи погоди.
Почалося все з невеличкого полярного сяйва, на яке я довго чекав. Зрештою, потік частинок від Сонця “запалив” сяйво в ніч з 2 на 3 вересня.
А ще – я упіймав кілька метеорів.
Далі, 6 вересня о 21:05 SpaceX запустили нову партію Старлінків на орбіту. Я очікував, що вдасться упіймати чергову “космічну медузу”, але Місяць сховав своїм сяйвом ледь помітну хмарку, та й саму ракету неозброєним оком я не помітив – тільки вже пізніше на знімках. Ракета пролетіла над Україною близько 22:15.
Наступною цікавинкою стало повне затемнення Місяця. Досить рідкісна подія, яка щоразу вражає. У повній фазі Місяць було дуже важко побачити неозброєним оком. На жаль, початок події я пропустив через хмарність над обрієм, але, тим не менш, дещо вдалося зняти.
Спостерігаючи затемнення, я побачив, що поблизу Місяця знаходиться зоря Фі Водолія, яку він сховає за собою близько 00:50 і відкриє знову близько 01:20. Зірка не дуже яскрава, зоряна величина більше 4, а це означає що і в безмісячну погоду вона ледь помітна. Втім, я спробував спостерігати цей процес. Різниця у яскравості небесних тіл була неймовірна, тому, щоб хоч щось побачити, довелося виставити досить високий рівень чутливості камери, перетворивши Місяць у білу пляму.
19 вересня близько 15:20 Місяць сховав за собою Венеру, знову відкривши її для людей лише близько 16:30. На жаль, обидва небесні тіла були сховані від мене за хмарами. Я таки спробував зробити кілька знімків у мікроскопічні прогалини, і маю зазначити, що Венеру було простіше помітити, ніж Місяць.
Сам момент покриття, на жаль, побачити не вдалося.
Увечері того само дня SpaceX змогли запустити групу Starlink 17-12, пуск якої переносили вже кілька днів. Приблизно о 20:40 я спробував спостерігати “космічну медузу” над Україною. Хоча я сподівався побачити хмару газів, скинутих при відділенні супутників, але не вийшло. Очевидно, супутники знову відділилися від ракети-носія раніше.
21 вересня Сатурн перебував у протистоянні. На жаль, цьогоріч кільця Сатурна повернуті до нас майже ребром, і були не такі шикарні, як зазвичай. Тому, говорити про видимість колорів, щілини Кассіні, тощо, не доводиться.
І два дні потому, 23 вересня близько 14 години в протистоянні опинився Нептун. З Землі він виглядає досить малим і тьмяним, тому зйомка була непростим завданням.
На цьому – все. Звісно, шкода, що не вдалося упіймати всі моменти, але і без того вересень був дуже насиченим.
