Астрономічні цікавинки січня 2026
Чи буде січень насиченим астрономічними подіями? Звісно. Головне питання, як завжди, – погода. Але події будуть розподілені дуже нерівномірно.
Почнеться все в ніч з 3 на 4 січня. Близько півночі можна буде побачити Місяць та Юпітер. Вони будуть не зовсім поряд (для мене «зближення» зазвичай означає відстань менше одного кутового градуса), але в цей момент це будуть два найбільш яскраві небесні тіла, тому варто поглянути – видовище буде легко помітним для неозброєного ока.

Тут і далі в статті всі зображення – знімки екрану з програми Stellarium.
Далі, тієї ж ночі, 4 січня близько першої години очікується пік метеорного потоку Квадрантиди – до 120 метеорів на годину. На жаль, яскравий Місяць приховає значну частину тьмяних метеорів.
Наступної ночі, з 4 на 5 січня очікується ще дві події.
Перша – покриття зорі астероїдом. Це не яскраве небесне явище і не «астрономічна сенсація», а рідкісна геометрична подія, цікава передусім з наукового та спостережного погляду.
В період з 00:46 до 00:49 5 січня (залежно від вашого розташування) астероїд 617 Патрокл, один з троянських астероїдів Юпітера, може на час до 36 секунд закрити собою відносно неяскраву зорю 85740535209273984.
Прогноз події розрахували LESIA (Laboratoire d’Études Spatiales et d’Instrumentation en Astrophysique) – наукова лабораторія Паризької обсерваторії (Франція), що займається дослідженнями малих тіл Сонячної системи. Дані опубліковані в сервісі Lucky Star – їхньому проєкті для прогнозування та аналізу окультацій зір астероїдами.

Товста синя лінія показує найімовірніший центр траси тіні астероїда на поверхні Землі – умовну “центральну лінію” події.
Тонкі сині лінії по обидва боки – це очікувані межі тіні за основним прогнозом: між ними зоря може зникнути.
Червоні пунктирні лінії позначають зону невизначеності: реальна траса тіні може зміститися в цих межах через похибки в орбіті астероїда та положенні зорі.
Ця подія цікава тим, що Патрокл, відкритий у 1906 році, як з’ясувалося у 2001 році, є подвійною системою. Він має супутника на ім’я Менетій. Два небесні тіла розмірами приблизно 106 і 98 км обертаються навколо спільного центру мас на відстані трохи меншій за 700 км.
Через це спостерігачі, навіть перебуваючи поблизу лінії з оптимальними умовами, можуть побачити один із трьох сценаріїв:
- класичне затемнення: один із компонентів (або обидва, якщо вони проєктуються майже на одну лінію) закриває зорю на кілька десятків секунд;
- два коротші затемнення: зорю закриває спочатку один, а потім інший компонент;
- відсутність затемнення: зоря проходить між компонентами або повз них (зокрема через похибки прогнозу орбіти).
Такі спостереження використовуються в астрономії для уточнення орбіт і форм малих тіл Сонячної системи. Кілька десятків спостерігачів, які мають достатньо потужні телескопи та знімають відео з точною прив’язкою до часу, дають змогу відновити геометрію події з високою точністю.
Саме таким чином у 2013 році були уточнені розміри Патрокла і Менетія, а також відстань між ними. У цьому випадку наукова цінність може бути меншою, ніж у попередніх кампаніях, адже у 2033 році повз систему Patroclus–Menoetius має пролетіти зонд Lucy, який надасть детальні дані безпосередніх спостережень.
Нижче – трохи зображень, які допоможуть орієнтуватися, куди слід дивитися (зображення робилися для Житомира).




Варто також зазначити, що зняти цю подію буде непросто: у цей час на небі буде майже повний Місяць, і залежно від апертури та світлосили оптики зоря може бути ледь помітною або не помітною взагалі навіть до моменту можливого затемнення.
Якщо захочете спостерігати, точний час і шанс покриття можна подивитися, знайшовши свій населений пункт на мапі ось тут.
Тієї ж ночі близько 3 години поряд будуть зоряне скупчення Вулик (або ж Ясла) і Місяць. На жаль, різниця у яскравості буде дуже великою, тому навряд чи вдасться належним чином подивитися на це видовище.

Далі – невелика пауза аж до 9 січня, і у нас знову дві події.
Перша – близько 10 години, коли Юпітер перебуватиме найближче до Землі. Втім, в той час він уже сховається від нас за обрієм, тому краще дивитися його раніше, ще до сходу Сонця.
Друга подія – увечері. Це буде транзит Титана по диску Сатурна. Почнеться видовище близько 19 години і триватиме аж поки планета зайде за обрій.

10 січня, знову ж таки на 10 годину припадає протистояння Юпітера – момент, коли Сонце, Земля і Юпітер розташовані на одній лінії. Саме протистояння є найкращим часом для спостережень, адже планета повністю освітлена Сонцем і підіймається найвище над горизонтом, що важливіше за різницю у відстані на одну добу.
25 січня о 20 годині відбудеться останній транзит Титана, видимий з України аж до кінця 2030х років (орієнтовно – 2038). Надалі через зміну орієнтації системи Сатурна супутник проходитиме вище диска планети, а самі події припадатимуть на час, коли Сатурн уже буде дуже низько над горизонтом або за ним.

27 січня близько 23:30 розпочнеться покриття Місяцем Плеяд. Місяць буде вже досить далеко від повної фази, але тим не менше, зорі буде досить тяжко побачити поряд з ним.

28-30 січня одразу після заходу Сонця низько над обрієм на південному заході можна спробувати спостерігати Меркурій і Венеру – ці дві планети будуть знаходитися на відстані менше 1 градуса дуги одна від одної. Хоча умови для спостереження будуть дуже складними.



І вранці 31 січня близько 4:30 Місяць та Юпітер знову опиняться на відстані близько 3 градусів, як це було на початку січня – повторна нагода для спостережень, якщо перше зближення ви пропустили.

На цьому все. Чистого всім неба і тихих ночей.