35 років першого польоту Мрії
35 років тому з аеродрому у Києві здійнявся в небо новий літак – найважчий, найпотужніший, найдовший, най-най-най – всього понад дві сотні рекордів (240 станом на 2004 рік). Впродовж довгих років літак залишався неперевершеним. І хоча його було збудовано для обслуговування програми “Буран”, літак зміг пережити цю програму і довгі роки служити на благо людству.
Моя перша зустріч з цим літаком відбулася у травні 2016, коли він вперше вирушив до Австралії. Ніколи не забуду, як цей гігант проплив над головою, від видовища аж перехопило подих. З тих пір я завжди намагався дізнатися, коли буде наступний рейс, і за можливості – відвідати Мрію.
Хоча рейси Ан-225 відбувалися не так часто, як у типових комерційних, але жоден інший літак не міг перевезти такі масивні або такі габаритні вантажі. Тому час від часу у світі виникала ситуація, коли доводилося звертатися до Мрії. Останнє моє побачення з нею трапилося у жовтні 2021, під час повернення з Ірландії. На жаль – саме “останнє”, а не “крайнє”, як іноді говорять забобонні люди.
Менше ніж за півроку кацапська орда розпочала повномасштабний наступ, на короткий час захопивши і аеродром в Гостомелі. На жаль, навіть цього короткого часу вистачило, щоб завдати непоправної шкоди. В тому числі – і літакам. Як результат окупації, Мрія була знищена і не підлягала відновленню. Кадри з аеропорту після відбиття навали шокували всіх, хто цікавився авіацією в світі. Я теж дуже тривалий час відходив від шоку, але з того моменту вирішив за можливості мститися русні за ту шкоду, якої вони завдали.
Ось і цього разу я пожертвував трохи грошей ЗСУ через проект “Постріл Помсти“. І ось сьогодні моє побажання було написане на ракеті M142 HiMARS, і до цієї дати була відправлена окупантам.
Ще трохи русскіх стали хорошими. На цьому не спиняюся, продовжую підтримувати ЗСУ і за можливості – відправляти кацапам отакі от подарунки. А Мрія… Сподіваюся, вона буде відбудована коли ми переможемо!
