Невеличка помста за Ан-28
29 січня 1973 року з аеродрому Святошин, що в Києві, здійснив свій перший політ Ан-28 – невеличкий літак короткого зльоту і посадки. Він став подальшим розвитком ідеї Ан-14 “Бджілки” – літака, пристосованого для експлуатації з непідготовлених майданчиків. Ан-28 вирізнявся значно потужнішими двигунами, та більшою місткістю салону – до 17 пасажирів або 2 тон вантажу. Для мене цей тип літака був ще одним улюбленцем з сімейства Антонова.
До початку повномасштабного вторгнення в Україні можна було побачити лише декілька цих літаків. Один з них, з реєстрацією UR-NTE належав “Авіалініям Антонова”, і його досить часто можна було упіймати в небі Києва. Але, під час початку повномасштабного вторгнення цей літак перебував у Гостомелі. Він втрапив під окупацію. Неначе та сарана, русня нищить все, до чого торкається, і людей, і техніку, і будівлі. Ан-28 перебував в ангарі разом з іншими літаками, але стіни ангара не врятували. Літак було пошкоджено.
Я все ще маю надію, що його буде відновлено, адже візуально пошкодження не такі сильні, як у інших літаків, але тим не менше – русня має відповісти за свої вчинки. Тому до дати першого польоту я замовив “привітання” для окупантів. Цього разу це був постріл з САУ М109L з відповідним підписом.
І що цікаво – вперше я отримав відеопідтвердження доставки “привіту” окупантам.
Ось так от. Вони мають відчути той біль, який раніше принесли нам.
Продовжуємо підтримувати ЗСУ.
