Моя невелика помста за Ан-26.
Колись, у минулому житті, я дуже любив спостерігати за красенями Антонова. Мрія, Руслани, Антей, і їх менші родичі мають свій особливий шарм, і їх польоти заворожують. Багато разів я бачив це красиве видовище на власні очі, і дуже люблю ці літаки.
Один з красенів, які мені траплялося там бачити — Ан-26, турбогвинтовий військово-транспортний літак. Сьогодні виповнюється 54 роки з дня його першого польоту, тому коли мені трапилася нагода відправити кацапам черговий “подарунок” — я без особливих роздумів присвятив його Ан-26-100 з реєстрацією UR-13395, котрий належав Авіалініям Антонова.
Цей літак слугував “швидкою допомогою” для велетнів флоту Авіаліній Антонова, у випадку, якщо потрібно було підвезти запчастини для обслуговування чи ремонту або замінити екіпаж. Рідше використовувався для доставки якихось комерційних вантажів. Саме цей літак уперше здійнявся в небо 16 січня 1975, тобто на момент атаки він пропрацював понад 47 років, і хоча це може здатися поважним віком, за умови належного обслуговування йому ще літати б і літати. На жаль, через напад русні він був знищений. Шкода. Боляче…
Оновлено 21 травня 2024:
Скористався нагодою відправити ще одне “привітання” кацапам за знищений літак. Цього разу — снаряд 155 мм, відправлений гаубицею М777 з відеозаписом відправки.
Оновлено 21 травня 2025:
До п’ятдесят шостої річниці першого польоту знову скористався можливістю замовити підпис на болючому “привітанні” для окупантів. На цей раз — снаряд 155 мм, для САУ М109L. “Подарунок” в даний момент уже прибув своїм ходом до русні, і сподіваюся, приніс їм багато яскравих і вогненних вражень.
Оновлено 21 травня 2026: Минув ще один рік. Знищений літак не повернути, але можна підтримати ЗСУ, замовивши на його пам’ять вибуховий “сюрприз”, який нищитиме російську техніку, як-от ця ракета, котра була запущена з гвинтокрила Мі-8.
